Масниця в Україні: традиції, символи та значення свята

Масниця — одне з тих українських свят, про яке начебто знають усі. Проводи зими, багато смачної їжі, веселощі перед Великим постом. Але якщо зазирнути в українські традиції трохи глибше, відкривається зовсім інша Масниця — з Колодієм, «бабським тижнем», варениками з сиром, жартівливими покараннями неодружених і цілим тижнем обрядів.

Це було гучне й веселе прощання із зимою та водночас очікування весни.

Масниця, Колодій, Сиропуст — чому так багато назв?

У різних місцевостях України свято називали по-різному: Масниця, Масляна, Масляниця, Колодій, Колодка, Сиропуст, Сиропусний тиждень, Запусти, Заговини.

Назви Масниця та Масляна пов’язані з їжею цього тижня. М’ясо вже виключали з раціону, але ще можна було їсти молочні продукти, яйця та рибу. Звідси й масло, сир та сметана, яких у масничних стравах було вдосталь.

А от назва Колодій веде до однієї з найцікавіших українських традицій свята.

Колодій «народжувався», жив і помирав за один тиждень

Головним героєм Масниці могла стати звичайна дерев’яна колодка.

Але поводилися з нею зовсім не як зі шматком дерева.

У понеділок святкували «народження» Колодія. Поліно сповивали, наче дитину. Далі протягом тижня Колодія могли «хрестити», святкувати разом із ним Масницю, а наприкінці — оплакувати, «ховати» або завершувати його символічний життєвий цикл.

Фактично за один Масничний тиждень Колодій проживав ціле життя.

І найцікавіше, що важливу роль у цих обрядах відігравали саме жінки.

Чому Масницю називали «бабським тижнем»

Масничний тиждень у деяких місцевостях називали Бабським.

Заміжні жінки збиралися разом, гостювали, частувалися, співали й веселилися. Існували навіть жіночі зібрання, куди дівчат не допускали.

Чоловікам у цей час доводилося миритися з жіночими жартами та витівками.

Але особлива увага діставалася тим, хто ще не встиг одружитися.

Не одружився? Отримуй колодку

Одна з найвідоміших традицій Масниці — «чіпляння колодки».

Неодруженим хлопцям і дівчатам могли прив’язати до ноги невеликий шматок дерева. Зняти його просто так не дозволяли — потрібно було відкупитися частуванням або грішми.

У різних місцевостях звичай мав свої варіанти. Десь колодку прив’язували парубкам, десь — і хлопцям, і дівчатам. А подекуди «покарання» могло дістатися навіть матері дорослої неодруженої дитини.

За веселою грою стояла цілком серйозна для традиційного суспільства тема — створення сім’ї та продовження роду.

Тому Масниця була не лише проводами зими. Вона ще й завершувала один шлюбний період і нагадувала молоді, що час шукати пару.

А де ж млинці?

Сьогодні Масницю настільки часто зображують із величезною стопкою млинців, що здається, ніби без них свята взагалі не існувало.

Насправді українська традиція була значно різноманітнішою.

Млинці та налисники справді готували в окремих місцевостях. Але однією з найхарактерніших масничних страв в Україні були вареники з сиром, щедро политі маслом або сметаною.

Також готували сирники, пироги з сиром, молочні каші, яйця, рибу та місцеві страви.

На Київщині знали свої масничні страви, у Карпатах їли вареники з бринзою та бануш, на Слобожанщині — вареники з сиром, сирники, гречані млинці та мандрики.

Тож українська Масниця пахла не однією стравою — на столі могла бути ціла святкова вечеря.

Чи спалювали на Масницю опудало?

Ще один знайомий сучасний образ Масниці — велике солом’яне опудало, яке урочисто спалюють.

Проте переносити один сучасний сценарій святкування на всю традиційну Україну неправильно.

В українських етнографічних записах одним із найхарактерніших обрядів був саме Колодій — дерев’яна колодка, з якою розігрували народження, життя та завершення символічного циклу.

Традиції відрізнялися від регіону до регіону, тому українську Масницю взагалі складно звести до одного обряду.

І саме це робить її цікавою: за знайомою назвою ховається безліч місцевих звичаїв.

Масниця була тижнем гостювання

Свято не обмежувалося одним днем. Протягом Масничного тижня родичі ходили до родичів, сусіди — до сусідів, куми — до кумів, свати — до сватів. Разом їли, співали, танцювали й веселилися.

Каталися на санях і конях, влаштовували забави, вечорниці та частування.

Після довгої зими це був час, коли життя ніби знову виходило за межі хати.

І вже зовсім близько була весна.

Останній день — час просити пробачення

Гучний Масничний тиждень завершувався зовсім іншим настроєм.

Остання неділя перед Великим постом у християнській традиції — Сиропусна, або Прощена. Люди просили пробачення одне в одного та намагалися примиритися перед початком посту.

Так в одному святковому тижні дивним чином уживалися жарти, гуляння, ситні частування, давні народні обряди й тихе завершення з проханням про прощення.

Що символізує Масниця

У традиціях Масниці переплелося одразу кілька важливих тем: завершення зими, очікування весни, родина, шлюб, продолження роду, спільна трапеза та перехід до Великого посту.

Це було свято межі.

Зима ще не зовсім пішла, але весну вже кликали. Святковий стіл ще був щедрим, але попереду починався піст. Старий сезон завершувався, а новий тільки починався.

Можливо, саме тому Масниця вийшла такою гучною, веселою і трохи бешкетною.

Масниця у свічці Wax Harmony

Саме українські традиції проводів зими та зустрічі весни надихнули нас на створення свічки Масниця.

Її образ нагадує про свято, яке в українській культурі було значно цікавішим за знайомий сучасний сценарій. Про Колодія і вареники з сиром, жіночі гуляння, жарти над неодруженими, гостювання та очікування першого весняного тепла.

Це маленьке нагадування про традиції, частину яких ми сьогодні відкриваємо для себе заново.

Переглянути свічку «Масниця».